Про мене

 

Котлярова Катерина 

Анатоліївна

Моє педагогічне кредо: 

 «Серце віддаю дітям»,

«Мені довірено дитинство».

Життєве кредо:

«Сім’я – начало всіх начал»

 Коротко як я обрала цю професію:       

   Коли людина,  підходять до того віку, коли настає пора визначення життєвих пріоритетів, меж і цілей, настає дуже важливий період, коли від зробленого вибору залежить все подальше життя. Зазвичай до вибору професії люди підходять дуже серйозно. Існують тисячі професій, вони різні.

       Так і я коли почала вибирати професію дуже серйозно задумалася ким я хочу стати? Спочатку я хотіла стати дизайнером, але коли потрапила до вузу, здавати документи мені- нібито щось підказало що це не моє, і тоді моя матуся запропонувала поїхати до Артемівська та вступити до педагогічного училища. Чесно кажучи я вагалася - бо вихователі це - «романтики», які крізь усі поради і заборони вміють зберегти своє справжнє покликання і призначення.  І коли я  почала вчитися я зрозуміла що ці люди  йдуть до своєї мети крізь численні перепони, і врешті-решт, домагаються свого.  І це щасливі люди. Вони цінують щастя інших більше свого матеріального благополуччя.

   Безсумнівно, професія вихователя дитсадка - професія для справжніх романтиків. Вона не дуже користується популярністю серед сучасної молоді.  Коли я почала опановувати дошкільною премудрістю, то здивувалася, як багато потрібно для роботи з дітьми. Справді, хто не зуміє доглянути за дитиною, нагодувати, погуляти, казку почитати, по голівці погладити. Виявляється цього мало. Крім знань і умінь потрібно закохувати в себе дітей.

Діти  прив’язуються легко, але утримати їх любов надзвичайно важко, їм необхідна взаємність. Любов до дітей нічим не підміниш - різницю вони вловлюють відразу. І мені це сподобалося -  все ж це дивна професія! Робота з дітьми дає можливість людині проявити все найкраще, що в ній закладено: і душевні якості, і здібності.

 Отже, вихователь - дивовижна професія. Ще один її плюс у тому, що вона дає можливість заглянути в країну дитинства, у світ дитини. І хоч всі ми родом з дитинства, але ми дуже швидко забуваємо той чарівний світ. Дитячий світ набагато цікавіший, безмежніший і багатший ніж світ дорослих. Завдання вихователя - не зруйнувати цю дитячу ілюзорність, а влитися в неї. 

 Тому я зробила для себе  такий висновок - вихователь повинен любити дітей, жити для дітей. Крім того, йому завжди потрібно пам'ятати про свій обов'язок: адже держава поклала на нього велику відповідальність - виростити з дитини гідного члена суспільства.

Поглиблено працювала над темою "Розвиток зв'язного мовлення дошкільників засобами театрально - ігровій діяльності". Свої наробки публікувала в "Методичній скарбничці педагога" за загальною редакцією професора В.В. Кизилової м. Старобільськ 2021р. Брала участь у 12 Всеукраїнській науково - практичній конференції "Мова та література у проекції різних наукових парадигм", учасник круглого столу "Актуальні проблеми лінгводидактики в контексті сучасних викликів"

У 2022 році пройшла відмінно моя перша атестація, за результатами атестаційної комісії мені присвоїли- кваліфікаційну категорію " спеціаліст другої категорії"

А тепер працюю над темою самоосвіти «Ізотерапія. Сучасні підходи використання арт – технік у роботі з дітьми різних вікових категорій»